Із Середземного моря в Атлантичний океан. Перший етап

Автор: Василь Біленко, фото Богдана Бродовского, Олександри Шанської, Андрія Гінкула, Олени Бондарчук, Олени Зуйкової, Олега Шевирьова

3000 кілометрів на 11-метровій яхті.

Ми пройшли за три тижні 3000 кілометрів, від середземноморської іспанської Майорки до британського Гібралтару, португальської Мадейри і знову іспанського Тенеріфе, що в Атлантиці

Пройдений маршрут за три тижні - близько 3 тис. км

Навіщо все це?

Цікаво перевірити себе. Особисто я ніколи три тижні на яхті не був. Комусь потрібен океан, щоб вирішити свої внутрішні проблеми. Хтось повівся на слово Гібралтар і Атлантика…

DSC_0223map-mallorca---tenerife

Майорка. Наші яхти в марині

Подорож розділили на два етапи: перший – один тиждень – Майорка – Малага, другий – два тижні – Малага-Канари.

Отож перший етап, дві яхти, два екіпажі і тиждень плавання.

Про другий етап читайте тут:

DSC_0356

Oceanis 37 (шкіпер Василь Біленко) та Oceanis 43 (шкіпер Богдан Бродовський)

25.10

Київ - Барселона (KLM), Барселона - Пальма-де-Майорка (Rynair). Поселення на яхті

26.10

Закупка провіанту у німецької компанії. Власники – двоє німецьких бізнесменів, які щосуботи прилітають на Майорку, аби робити тут свій бізнес – організовувати закупівлю і доставку провізії на яхти. Чому по суботах?

У суботу починається чартер: після обіду на чартерні яхти оселяються нові екіпажі, яким потрібні продукти й напої. http://foodcrewser.de/

Ціни на продукти в цій компанії вищі за магазинні відсотків на 30, зате немає ніякої мороки і втрати часу та транспортних затрат.

DSC_0604

Увечері відшвартовуємося й вирушаємо до острова Ібіса. Вітру немає, йдемо на двигуні із середньою швидкістю 5 вузлів.

27.10

О 10 ранку прибуваємо на остров Ібіца, подолавши за ніч 70 миль.

DSC_0284

Ібіца. "Молодняк" виводять у море на урок

Кидаємо якір в Punta Ratjada, під стінами середньовічної фортеці. Частина екіпажів на тузіку переправляються на острів.

IMG_0587

На Ібіці

За кілька годин збуджені повертаються на борт: Ібіца сподобалася всім.

IMG_0621

Яхти з 6-метрової висоти

Із настанням темряви вирушаємо до острова Фонтаментера, Punta Pedrera.

Стаємо на якір, але ненадовго: англієць із сусіднього човна повідомляє, що ми стали занадто близько від нього, а йому потрібно рано відходити.

Переставляємо метрів на сто далі, друга яхта швартується поруч.

28.10

О четвертій ранку англієць справді йде, але робить все максимально тихо, щоб нас не розбудити, повідомляє вахтовий.

IMG_0510

"Заправка" ранковим вином

О девятій уже ніхто не спить, купаємося, а потім йдемо до Puerto de Sabina, в місцеву марину, щоб заправитися водою.

Швартуємося до вільного причалу. Для заправки водою потрібно взяти в офісі порту водяний лічильник, за який залишаємо 50 євро депозиту.

IMG_0528

Лічильник вставляється в кран, підключається до шлангу й вода заповнює баки яхти. Вода обходиться приблизно 10 євро за дві яхти.

Екіпажі розповзаються по околицях порту.

До яхт прибуває поліцейський і вимагає негайно звільнити зайняті місця: мовляв, це сервісний причал. Заганяємо людей на борт і прощаємося з Фонтаментерою.

DSC_0345

Курс 270 на мис Кальп (материкова Іспанія). Йдемо правим галсом, бейдевінд 50-60 градусів. Вітер 10-18 вузлів, швидкість яхти 4-6 вузлів.

29.10

Близько 7 ранку опиняємося біля мису Кальп під скелею Іфач, що на 332 метри височіє над морем.

DSC_0395

Скеля Іфач на мисі Кальп

Поруч – містечко Карріо. За ніч пройшли 62 милі.

Сходить сонце, екіпажі плавають від яхти до яхти, пригощаючи одне одного кавою і вином. На місцевих пляжах працюють очисні машини, з’являються перші пляжники.

Підкріпившись, тримаємо курс на Картахену, до якої близько 85 миль. Вітер північно-східний 10-15 вузлів, правий галс, бакштаг.

DSC_0433

Об 11-03 відзначаємо перетин нульового гринвіцького меридіану. Тепер ми у західній півкулі!

По радіо повідомляють прогноз погоди, обіцяють зливи і грози. Небо затягують свинцеві хмари.

Про всяк випадок беремо рифи на вітрилах, якщо раптом шквал.Та нічого не стається і команди розслабляються. Десь о шостій вечора вітер посилюється, з’являється бокова хвиля.

IMG_0830

Початок шторму

Йдемо під двигунами. Швидко темніє, починається злива, а потім і гроза. Практично нічого не видно, лише безкінечні нитки блискавок впиваються у воду, освітлюючи море на десяту долю секунди.

IMG_0826

Дивно, що жодна з них не влучила у 16-метрову алюмінієву щоглу. Більше ж у морі немає нічого високого, хіба щогла сусідньої яхти, вогні якої то зникають, то знову з’являються.

Чергова хвиля з такою силою б’є в лівий борт, що падаю в кокпіті, а яхта мало не перекидається.Гребінь обрушується і в кокпіті з’являється вода.

Увесь мокрий від зливи і хвиль, але і морська, і дощова вода теплі.Близько опівночі проходимо маяк на мисі Cabo de Palos.

По ідеї, маємо бути у вітровій тіні, але вітер не вщухає і стає крижаним. Усі запаси сухого одягу натягую на себе. Крім одягу допомагають ковтки віскі.

30.10

Після маяка проходимо ще 15 миль і опиняємося в порту Картахени.

Тут тиша і спокій, а про бурхливе море нагадує лише мокрий одяг.

Пройшли за добу приблизно 85 миль.Стаємо лонг-сайд прямо в центрі Картахени. На годиннику – друга ночі.

- Я думав, що це був мій останній день! – ділиться спогадами хлопець із сусідньої яхти.

«Шторми рідко доставляють нам приємні відчуття – якщо не рахувати деякого збудження на початку шторму і радості після його завершення.Між цими двома подіями час буває наповнений тривогою і втомою, але, подобається нам це чи ні, штормова погода періодично випадає на долю кожного яхтсмена», - так писав відомий англійський мореплавець Адлард Колс у книжці «Під парусом у шторм».

DSC_0475

Сонячний ранок у Картахені

Разом із сонячними променями біля яхти з’являються двоє поліцейських. Демонструємо їм документи на яхту, вони переписують паспортні дані і йдуть собі.Підходить працівник марини й бере оплату за стоянку доби – 35 євро.

У вартість входить вода, електрика, користування туалетом і душем.

Біля яхт з’являються земляки-заробітчани. Угледівши українські прапори і номер ТЕ на борту вони «безпомилково» визначають: «У вас яхта з тернопільськими номерами!».

DSC_0528

Картахена вражає своєю доглянутістю. Бездоганно чисті вулицями крокують численні туристи, величезна маса яких прибула на круїзному лайнері.

DSC_0531

DSC_0538

DSC_0541

DSC_0543

31.10

Уночі на яхту Богдана вдерся чорний. Богдан сполохав непроханого гостя, і той схопив перше, що попало під руку – пакет із косметикою і жіночими трусами.

DSC_0379

О шостій ранку залишаємо Картахену й беремо курс на Малагу.Погода пречудова: сонячно, але майже безвітряно.

IMG_0703

Творчий безлад в кают-компанії

Море спокійне і попередня ніч здається дурним сном.

DSC_0675

Сьогодні у Юлі з сусідньої яхти день народження.

IMG_1037

Вона з подругою Сашею одягають вечірні сукні, а Богдан – простирадло і корону.

IMG_1134

Він зображує цезаря, хоча більш схожий на Бахуса.

DSC_0656

DSC_0660

Біля Playa de Los Genoveses кидаємо якорі.

DSC_0726

DSC_0685

Дівчата стрибають у море у вечірніх сукнях.

DSC_0701

Всією командою допомагаємо їм зняти мокрий одяг.

20131031_144735

DSC_0725

П’ємо шампанське за здоров’я Юлі.

DSC_0721

Playa de Los Genoveses

Продовжуємо рух на захід.

DSC_0761

Вечоріє, і в сутінках скелі мису Cabo de Gata виглядають зловіщими.

Одразу за маяком Cabo de Gata, у же в темряві, нас перепиняє поліцейський корабель.

Довго освітлю є прожектором, а потім цікавиться: - Where are you from?- We are from Mallorca. Going to Malaga.

Вони задовольнилися відповіддю й пішли нишпорити вздовж берега.

Приймаємо рішення не зупинятися на ніч у марині, а йти одразу до Малаги.

Вітру немає, працює двигун.

1.11

Знову непристойно гарний ранок.

DSC_0755

Сніданок у морі

1 листопада, а на дворі градусів 25!

IMG_0656

Паливо на нулі і до Малаги не дотягнемо. Заходимо в селище La Caleta de Velez.

На заправці іспанські рагулі, не зважаючи на прохання, швартуватися не допомагають. Та й біс із ними, більше сюди не зайдемо.

Попереду на березі бовваніє велетенська статую бика. На траверзі Малага.

Поруч з яхтою з’являється сімейство дельфінів.

Дорослі особи завдовжки метрів трьох. Легко і синхронно вистрибують із води, пропливають під яхтою, тримаються перед форштевнем.

Супроводжували нас хвилин із десять, а потім відстали й продовжили полювання за сніданком.

IMG_1311

Марина Бельнамодена розкішна і схожа на Венецію

Опівдні заходимо в марину Бенальмодена, що за 10 миль на захід від Малаги.

Стаємо на гостьовий причал і оформляємо документи. Вартість стоянки – 25 євро за добу.

Менеджер вручає картки для санвузлів і бере за них заставу: 10 євро за картку.

20131101_172235

Учасник екіпажу мучається з перехідником

Також пропонує перехідник для підключення електрики. Його заставна вартість – 50 євро.

Без цього перехідника неможливо підключитися: усі розетки в марині мають іншу кількість розємів, аніж вилки на яхтах.

Зроблено це навмисне. Комусь буде лінь здавати перехідник, і марина на рівному місті заробить 45 євро.

Бо собівартість цієї пласмаски десь 5 євро.

В офісі зустрічаємо земляків: Богдана Парфенюка (журнал «Фарватер»), які також ідуть з Майорки на Канари. Збираються виходити з марини завтра.

Стаємо на зазначене менеджером місце.

Перший етап переходу завершено!

IMG_1338

У ресторані Бельнамодени

Резюме першого етапу

Загалом було добре.

Одну ніч ночували в марині (Картахена), одну на якорі (Ферментера).

Решту провели в дорозі.

За 6 діб пройшли приблизно 430 миль.

Витратили 130 літрів солярки.

Найважчий перехід: Аліканте – Картахена. Через бокову хвилю і грозу

Найдовший: Картахена – Бенальмодена. 32 години в дорозі.

Травм і пошкоджень не було.

Комментариев еще нет.

Оставить комментарий

>